Лаваш – це борошняний виріб у вигляді великих тонких коржів овальної форми, що випікаються з пшеничного борошна. Лаваш сьогодні добре відомий як традиційний кавказький хліб. Він найбільш поширений у Вірменії, Ірані та Азербайджані. Печуть лаваш уже понад 6000 років, і технології випікання залишаються незмінними донині.
ПРИГОТУВАННЯ
Традиційно лаваш печуть у старовинних печах тандирах, які являють собою глиняні вогнища циліндричної форми, зазвичай встановлені глибоко в землю. Починаючи з давніх часів і до теперішнього часу такий метод випікання використовують всюди в Середній Азії, у Вірменії, Ірані, Туреччині та у Сполучених Штатах.
За старовинним звичаєм лаваш випікається восени для вживання його в інші сезони року. Спечений лаваш висушується, складається в спеціальні місця для зберігання, де і залишається на тривалий час. Іноді перед випічкою тісто посипають смаженим насінням кунжуту або маку. Коли лаваш стає потрібним, він змочується водою і залишається в такому стані на деякий час. Через півгодини лаваш стає знову, як щойно спечений.
М’яка форма зазвичай краща, через кращий смак і простоту використання в приготуванні бутербродів та інших виробів, проте суха форма використовується для довгострокового зберігання і застосовується замість хліба в церемонії євхаристії у вірменській Апостольській Церкві.







